Саме так можна сьогодні охарактеризувати політичні настрої жителів Луганщини. Нещодавно одна з місцевих газет провела опитування серед журналістів, визначаючи рейтинг десяти луганських політиків. Їх діяльність за останній час пропонувалося оцінити за такими критеріями: ініціативність, послідовність, новаторство, медіа-активність і ККД. У списку запропонованих персон в основному значилися народні депутати і керівники, які на 70% представляли Партію регіонів. Проте результати опитування виявилися несподіваними.
Розчарування в кумирах
Те, що за наслідками опитування симпатії експертів опинилися на стороні двох представників партії «Батьківщина» — Наталії Королевської і Віталія Курило, не викликає здивування з багатьох причин. Рейтинг біло-блакитних серед луганців падає. За неофіційними даними, регіоналів сьогодні підтримує тільки трохи більше 60% населення області. Люди не можуть пробачити Віктору Януковичу підвищення тарифів на комунальні послуги, подорожчання життя, демонструючи тим самим повне розчарування в колишніх кумирах. Луганці вважають себе обдуреним і з іншого приводу. За Партію регіонів на парламентських виборах Луганщина віддала більше 70% своїх голосів, що більше, ніж в Донецькій області. Отже, такі крупні менеджери минулої кампанії, як екс-голова Луганської облдержадміністрації Олександр Єфремов і екс-голова Луганської облради Віктор Тихонов мали право претендувати на солідні портфелі, ключові пости в уряді Януковича. Тим більше, як говорять, що винагорода такого роду за проявлену старанність була обіцяна. Проте луганців «відфутболили», і далеко, давши тим самим зрозуміти, «хто в будинку господар».
Авторитет Партії регіонів і її вплив на виборців підточують також внутріпартійні конфлікти. Причому іноді доходить до смішного. Варто пригадати скандал, що виник між регіоналами, — головним банкіром місцевого «Укркоммунбанка» Едуардом Лозовським і керівником обласного кабельного телебачення, власником акцій якого є облрада, Германом Кудіновим. Останній помстився своєму однопартійцеві за образу тим, що повідомив на екранах ТБ про повне банкрутство банківської установи. В результаті такого «жарту» «Укркоммунбанк» втратив значну частину своїх прибутків. Але ця історія — дрібниця в порівнянні з тим, чим загрожує обласній організації ПР. Згуртованість, яку в ході минулих парламентських виборів демонструвала луганська регіональна організація Партії регіонів, судячи з усього, тріщить по швах. Міцної команди, про яку заявляли луганські регіонали, вже немає. Звалювати всю провину за це на Олександра Єфремова, який сьогодні очолює обласну організацію, було б нелогічно, оскільки багато обставин від нього не залежать. Та і вплив Єфремова не безмежний, тим більше що він сьогодні позбувся колишніх повноважень «господаря області». Луганські політологи стверджують, що багато хто з крупних керівників-регіоналів області веде сьогодні самостійну гру.
Наприклад, голова Луганської облдержадміністрації Олександр Антіпов. Після того, як він зайняв «губернаторське» крісло, на ключові пости поставив своїх людей, з якими працював раніше, а не тих, хто був йому рекомендований керівництвом регіональної організації. Фактично його команда представляє біло-блакитних. Але тільки фактично. А. Антіпов, мабуть, єдиний, хто реально протистоїть експансії донецьких. Скажімо, до цих пір він не затверджує призначених генеральних директорів крупних вугільних підприємств, які представляють інтереси сусіднього Донецька. А це, зрозуміло, певною мірою впливає на авторитет Партії регіонів. Тим більше, що в шахтарських колективах, які очолили нові призначенці, виникають серйозні конфлікти, як, наприклад, в ГП «Ровенькиантрацит». Ще недавно це вугільне підприємство вважалося таким, що веде в галузі, але після того, як його очолив новий «генерал», колектив здав свої передові позиції. Почалося все з того, що шахтарям завищили норму вуглевидобування, але при цьому ціна вугілля залишається заниженою, а зарплата гірників вже не передбачає премію. Уряд до цих пір не може «розрулити» ситуацію. Галузевий міністр Сергій Тулуб тільки обіцяє підняти ціну вугілля, але ніяких рухів в цю сторону уряд не робить.
Захистимо область від Донецька?
Ситуацію, що створилася, сьогодні по-розумному використовують місцеві бютівці, узявши на озброєння гасло «Захистимо Луганську область від Донецька». Взагалі ця тема все частіше звучить в ЗМІ, формуючи у населення протестні настрої по відношенню до можливості «стати донецькими». Шахтарська тема, мабуть, сьогодні головна для Наталії Королевської. По-перше, вона стала автором одного із законопроектів по вугільній галузі; по-друге, до проблем шахтарів і їх селищ прагне привернути увагу своїх колег по Верховній Раді. Така політика знаходить в області багато прихильників. Віталій Курило працює в іншому напрямку. Молодіжна організація «Батьківщина молода» —сьогодні, мабуть, найактивніша і ініціативна зі всіх подібних до неї структур, що належать іншим політичним течіям.
Ближче до парламентських виборів, ймовірно, присутність у області соціалістів і комуністів буде помітнішою, але поки їх партійні організації активності не проявляють. У СПУ, можливо, це пов'язано з тим, що головний штаб соціалістів сьогодні перемістився на північ області — в Сєверодонецьк, де проживає лідер обласної організації колишній генеральний директор «Азоту» Олексій Кунченко. Акцент роботи зосереджений там. «Наша Україна» недавно заявила, що тільки в червні її організація виросла на 122 людини, і цим дала зрозуміти, що підсилює свої позиції на території біло-блакитних. Хоча частина населення області до цих пір вважає, що «оранжевих» у нас немає».
Попередні опитування виборців свідчать, що люди сьогодні в розгубленості, вони не знають, за кого голосувати на майбутніх парламентських виборах.
Алла Антіпова, Голос України, 13 липня, 2007