|
|
Идите откуда пришли, ибо и отцы наши не приняли этого
| |
| Харлан | Дата: Понедельник, 2007-04-02, 11:47 AM | Сообщение # 1 |
|
Новый форумянин
Группа: Пользователи
Сообщений: 16
Статус: Offline
| Що таке Городня ?
Як же почало рости наше місто? Спробуємо використати до Городні відомі історичні факти та зв’язати їх з назвою міста. На початку ХI сторіччя князь тмутараканський і чернігівський Мстислав Володимирович, один із синів великого князя Володимира Святого вирішив оперезати Чернігів городнями . Нагадували вони своєрідні фортеці у два поверхи: нижній, з стінами і баштами, вмурованими в землю і верхніми з частоколами і бійницями - для спостерігання за навколишньою місцевістю і в разі потреби для відсічу ворога . Городні споруджувались як насамперед заслони проти половців та печенігів – кочових народів, що найбільше турбували Чернігівське князівство.
Коли Чернігів був насичений городнями у такій мірі, що половці вже боялися ходити на нього, а навпаки, князь Мстислав здійснів переможний похід на Польщу, постало питання про будівництво таких фортець і в інших місцях князівства і в першу чергу з боку півночі, де Київську Русь постійно турбували польські королі: Болеслав I Хоробрий і Болеслав II Сміливий (1039 – 1081). Ось тоді в літо 6583 від створення світу, а за літочисленням 1075 р., в часи
князювання Всеволода Ярославовича, сина Ярослава Мудрого і з’явилась Городня, пізніше невеликий форпост на шляху хижацьких полчищ Батия.
З древності Городні відомо мало. Відомо лише, що татари заходили в Городню. Але люди встигли сховатись у лісових хащах. Татари повернулись ні з чим. Думка про древність Городні підтверджується літописним засвідчуванням від 1158 р., де сказано : «Княгиня же супруга Изяслава Давидовича бежа…Переславлю, и оттуда еха на Городок , та на Глебль та на Хоробор, та на Ропск» .
Немало людей цікавиться, коли виникло наше місто? В 1158 р., коли є перша письмова згадка про неї, в 1648 р., коли чернігівський полковник Дем’ян Гнатович (згодом гетьман Многогрішний) дав розпорядження седнівському сотнику Півню «розорене поляками містечко Городню населити з виділенням відповідних коштів на цю потребу» чи в 1075., куди відносили заснування Городні історики Маркович та Домонтович?
Принаймі публікації з цього приводу з’являлись в «Черниговских губернских ведомостях»
за 1852 і в «Статистическом описании Черниговской губернии» виданому в Санкт-Петербурзі в 1865 р. Є, нарешті, і третє письмове свідчення з цього приводу: вченого богослова і історика, Архієпископа Чернігівського Філарета і дуже важливе, що Городня - «поселення дуже древнє, дотатарське».
Це підтверджує ще один документ – історична довідка про Городню, підготовлена і прочитана на святкуванні , а пізніше й опублікована в «Черниговских губернских ведомостях» (№ 28) в 1882 р.
«З приводу століття м. Городні, як повітового міста» та в журналі «Київська Старовина» за січень 1883 р.
Автором обох публікацій був нащадок гетьмана Правобережної
України М.С. Ханенка, наш земляк, історик О.І. Ханенко (1805-1895 р.), який працював на той час керуючим державним майном Чернігівської губернії.
Сообщение отредактировал Харлан - Понедельник, 2007-04-02, 11:50 AM |
| |
| |
| alex | Дата: Понедельник, 2007-04-02, 8:53 PM | Сообщение # 2 |
 Форумянин
Группа: Пользователи
Сообщений: 50
Статус: Offline
| Очень интересная информация , ее можно отдельной ссылкой вставит на главной страице "История города.
Может Админ подумает, как сделатьl
И как тут не стать скотом, когда все стадо считает тебя своим!
|
| |
| |
| Харлан | Дата: Вторник, 2007-04-03, 10:53 AM | Сообщение # 3 |
|
Новый форумянин
Группа: Пользователи
Сообщений: 16
Статус: Offline
| Пока этого делать ни в коем случае нельзя !
Вспомните, что Вермахт наступал по 2 направлениям.
Первое - через Белоруссию на Москву.
Второе - по Западу и Центру Украины на Киев.
А в центре были Припятские болота, по которымм наступать было нельзя.
Ими Городня как бы закрыта от Запада.
Потом, да - когда Беллоруссия была польской, здесь проходила граница.
Но на Киевской Руси белорусские княжества были свободными.
От кого же здесь Городня была крепостью ?
А крепостью она была явно стратегической, раз это отражено в названии.
Надо поднять первоисточник.
Тут - либо на домонгольскую историю спроецированв более поздняя польско-литовская история Городни и тогда Городня сложилась как послемонгольская крепость либо Городня была крепостью на каком то из стратегических торговых путей в домонгольский период либо действительно Городня закрывала в тот же период один из флангов Чернигова.
Проследняя версия, хоть я ее и отразил в названни темы все таки выглядит самой невероятной, но и самой интересной.
Будем искать !
т-к Харлан
|
| |
| |
| Vitss | Дата: Понедельник, 2007-06-11, 1:07 PM | Сообщение # 4 |
 Активный форумянин
Группа: Пользователи
Сообщений: 252
Статус: Offline
| Город ГОРОДНЯ Черниговской губернии. Герб утвержден 4 июля 1782 года, рис.10.22. В КРАСНОМ поле - черный ЯКОРЬ и три ЗВЕЗДЫ. Якорь удивительно напоминает ПОЛУМЕСЯЦ с приделанной к нему вертикальной палкой. Эта палка вместе с тремя звездами явно образует крест.
Возможно, старый герб города Городни состоял просто из ПОЛУМЕСЯЦА С КРЕСТОМ = звездой. Затем его зачем-то переделали в якорь. Хотя непонятно - при чем тут якорь? Ведь вся Черниговская область удалена от моря. Конечно, здесь, как и везде на Руси, есть реки. Но если бы гербы городов, стоящих на реках, включали бы в себя якоря, то большинство русских городов имели бы гербы с якорями. Чего явно нет. Все-таки ЯКОРЬ обычно символизирует морской порт. Которым город Городня Черниговской области ЯВНО НЕ ЯВЛЯЕТСЯ.
Vit
|
| |
| |
| Харлан | Дата: Среда, 2007-06-13, 6:58 PM | Сообщение # 5 |
|
Новый форумянин
Группа: Пользователи
Сообщений: 16
Статус: Offline
| Quote (Vitss) Все-таки ЯКОРЬ обычно символизирует морской порт. Которым город Городня Черниговской области ЯВНО НЕ ЯВЛЯЕТСЯ.
1782 р. 29 січня сотенне містечко Чернігівського полку Городня Височайше затверджено повітовим містом Чернігівського намісництва. В тому ж році, 4 липня, затверджений для нього попередній сотницького управління герб із залізним якорем у червоному полі із трьома восьмикінечними срібними зірками над ним. Герб цей, очевидно, належав одному з перших Городницьких (за тодішнім правописом) сотників. Оскільки посадові адміністративні особи, за дефіцитом казенної печатки, вживали свою.
|
| |
| |
| Vitss | Дата: Среда, 2007-06-13, 11:30 PM | Сообщение # 6 |
|
Активный форумянин
Группа: Пользователи
Сообщений: 252
Статус: Offline
| Есть еще один интересный факт на счет нашего города.
Цитирую из "Істория Запорозьких козаків" Автор - Д.І. Яворницький, 1895 издания:
"Не получив никакого ответа на свое письмо от короля, Наливайко, оставив Речицу, прошел через Туров и Городню и "удался до Высоцка", в конце января 1596 года прибыл на Волынь и расположился в имении князя Константина Острожского"
Vit
|
| |
| |
| Харлан | Дата: Четверг, 2007-06-14, 11:45 PM | Сообщение # 7 |
|
Новый форумянин
Группа: Пользователи
Сообщений: 16
Статус: Offline
| Quote (Vitss) Есть еще один интересный факт на счет нашего города.
Добре!
Рад слышать знакомое имя.
Но боюсь нашим читателям это имя ничего не говорит !
Да честно скажу и мне тоже...
Я Вас попрошу рассказать, а кто же такой был Северин Наливайко в контексте истории.
Например мне это будет очень интересно !
Тем более - завтра серьезная проверка по работе и собрать материал в Сети, хотя давно и хотел это сделать раньше - сейчас не могу при всем желании !
Так кто же он Запорожец Северин Наливайко ?
Расскажите.
У меня до него так руки и не дошли не за один год... Добавлено (2007-06-14, 11:45 Pm)
---------------------------------------------
Quote (Vitss) "Не получив никакого ответа на свое письмо от короля, Наливайко, оставив Речицу, прошел через Туров и Городню и "удался до Высоцка", в конце января 1596 года прибыл на Волынь и расположился в имении князя Константина Острожского"
А вот что мне известно.
Є й інші джерела про древнє походження Городні. Одне з таких джерел – наказ про розраду 1552 р. (Розряд – це відомство за часів царя Івана Грозного, що відало військовими справами) про відрядження в Казанський похід із сіверських міст боярських дітей з Городні та Мощенки. Похід цей закінчився перемогою в Казанській битві, що ввійшла до складу Росії. Городня брала участь також в збройній боротьбі проти польської шляхти в ХVI сторіччі. В цей час одним з найбільших було народне повстання під проводом гетьмана Северина Наливайка в 1594 – 1596 роках проти гніту польських, литовських і білоруських феодалів. В одному з розділів «Історії запорізьких козаків « Д. Яворницького розповідається про переслідування передового загону
С. Наливайка переважаючим чисельно військом литовського князя Радзивілла у прикордонній з Городнею місцевістю. За козаками був відправлений пан Буй вид з двомастами коней віленського воєводи і кількома панськими слугами ??? Але пан Буйвид, бачачи повний порядок у відступаючому козацькому війську, не зважився напасти на нього, і козаки дійшли спочатку до Рогачова і нарешті опинились біля Речиці. З Речиці Наливайко, який вважав себе правим у всіх своїх справах, написав листа королю Сигізмунду III Августу. В цьому листі він пропонував свої послуги королю : примірити всіх непокорних йому людей , але для цього просив короля відвести козакам для поселення пустиш між Бугом і Дністром, на татарському і турецькому шляху, між Течинею і Очаковим на відстані 20 міль від Брацлава, де від створення світу ніхто не проживав. Дозволити самому Наливайку побудувати особливе місто із замком, зробити його центром усього козацтва, видавати козакам «стації», податок на утримання розквартированих військ, призначити над ними гетьмана, а в Січі тримати лише помічника
гетьмана. Після всього цього Наливайко обіцяв королю тримати у повній покорі всіх
«стаціонних« казаків. Нових осіб, що приходитимуть до них, або ж совсім не приймати, або ж повертати назад, обрізавши їм попередньо носа і вуха.
Всім баннітам безумовно відмовляти у прийманні у козацьке військо, не вимагати «стацій»
з України, а посилати за купівлями борошна та бойових снарядів у міста Білорусії. Для початку всього цього Наливайко просив від короля 2000 чоловік. Але в додаток сукна і грошей в такому ж розмірі, як виплачується татарам на службі у короля чи королівським жовнірам. Як і слід було сподіватися, польський король залишив цей лист-ультиматум без відповіді. Ні бачити хороброго С. Наливайка гетьманом всього козацтва, що вже почав визволяти Білорусію, не вирівнювати козаків у правах навіть з татарами не входило в його помисли.
Отож, не одержавши королівського ні «за», ні «проти», Наливайко, залишивши Речицю, пройшов через Туров і Городню і наприкінці січня 1596 р. розташувавсь в маєтку князя
К. Острозького, колишнього свого воєначальника в надії залучити цього князя, відомого своїми виступами на захист Правослвної Церкви, на боротьбу з магнатами. Але князь зайняв нейтралітет .
Як стріла Наливайка тодішня Городня ? Про це, на жаль, не має даних. Але відомо, що місто за 53 версти від Чернігова, по сусідству з Бутівкою, при зливанні річок Чи брижа і Бутівки росло і розвивалося.
Древня Городня пам’ятна була насамперед своїм городищем у лівій частині міста. Але залишки цього давнього поселення явно не польського походження. Адже польський володілець Городні Фащ, який залишився жити в Чернігівській Україні і під час управління Москви, тобто після визволення Городні від польскої шляхти, жив над річкою Чибрижем, там де зараз ( 1882 р. «З приводу століття м. Городні, як повітового містечка»), будинок майора Єфремова. Городище ж – рештки дотатарського містечка.
Є й інші джерела про древнє походження Городні. Одне з таких джерел – наказ про розраду 1552 р. (Розряд – це відомство за часів царя Івана Грозного, що відало військовими справами) про відрядження в Казанський похід із сіверських міст боярських дітей з Городні та Мощенки. Похід цей закінчився перемогою в Казанській битві, що ввійшла до складу Росії. Городня брала участь також в збройній боротьбі проти польської шляхти в ХVI сторіччі. В цей час одним з найбільших було народне повстання під проводом гетьмана Северина Наливайка в 1594 – 1596 роках проти гніту польських, литовських і білоруських феодалів. В одному з розділів «Історії запорізьких козаків « Д. Яворницького розповідається про переслідування передового загону
С. Наливайка переважаючим чисельно військом литовського князя Радзивілла у прикордонній з Городнею місцевістю. За козаками був відправлений пан Буй вид з двомастами коней віленського воєводи і кількома панськими слугами ??? Але пан Буйвид, бачачи повний порядок у відступаючому козацькому війську, не зважився напасти на нього, і козаки дійшли спочатку до Рогачова і нарешті опинились біля Речиці. З Речиці Наливайко, який вважав себе правим у всіх своїх справах, написав листа королю Сигізмунду III Августу. В цьому листі він пропонував свої послуги королю : примірити всіх непокорних йому людей , але для цього просив короля відвести козакам для поселення пустиш між Бугом і Дністром, на татарському і турецькому шляху, між Течинею і Очаковим на відстані 20 міль від Брацлава, де від створення світу ніхто не проживав. Дозволити самому Наливайку побудувати особливе місто із замком, зробити його центром усього козацтва, видавати козакам «стації», податок на утримання розквартированих військ, призначити над ними гетьмана, а в Січі тримати лише помічника
гетьмана. Після всього цього Наливайко обіцяв королю тримати у повній покорі всіх
«стаціонних« казаків. Нових осіб, що приходитимуть до них, або ж совсім не приймати, або ж повертати назад, обрізавши їм попередньо носа і вуха.
Всім баннітам безумовно відмовляти у прийманні у козацьке військо, не вимагати «стацій»
з України, а посилати за купівлями борошна та бойових снарядів у міста Білорусії. Для початку всього цього Наливайко просив від короля 2000 чоловік. Але в додаток сукна і грошей в такому ж розмірі, як виплачується татарам на службі у короля чи королівським жовнірам. Як і слід було сподіватися, польський король залишив цей лист-ультиматум без відповіді. Ні бачити хороброго С. Наливайка гетьманом всього козацтва, що вже почав визволяти Білорусію, не вирівнювати козаків у правах навіть з татарами не входило в його помисли.
Отож, не одержавши королівського ні «за», ні «проти», Наливайко, залишивши Речицю, пройшов через Туров і Городню і наприкінці січня 1596 р. розташувавсь в маєтку князя
К. Острозького, колишнього свого воєначальника в надії залучити цього князя, відомого своїми виступами на захист Правослвної Церкви, на боротьбу з магнатами. Але князь зайняв нейтралітет .
Як стріла Наливайка тодішня Городня ? Про це, на жаль, не має даних. Але відомо, що місто за 53 версти від Чернігова, по сусідству з Бутівкою, при зливанні річок Чи брижа і Бутівки росло і розвивалося.
Древня Городня пам’ятна була насамперед своїм городищем у лівій частині міста. Але залишки цього давнього поселення явно не польського походження. Адже польський володілець Городні Фащ, який залишився жити в Чернігівській Україні і під час управління Москви, тобто після визволення Городні від польскої шляхти, жив над річкою Чибрижем, там де зараз ( 1882 р. «З приводу століття м. Городні, як повітового містечка»), будинок майора Єфремова. Городище ж – рештки дотатарського містечка.
Сообщение отредактировал Харлан - Четверг, 2007-06-14, 11:47 PM |
| |
| |
| Vitss | Дата: Пятница, 2007-06-15, 10:48 PM | Сообщение # 8 |
|
Активный форумянин
Группа: Пользователи
Сообщений: 252
Статус: Offline
| Quote Так кто же он Запорожец Северин Наливайко ?
Наливайко Северин - (1560 - 1597) - керівник визвольного повстання на Україні і в Білорусії (1594 - 1596). З сім'ї ремісника - кушніра м.Гусятина ( за іншими відомостями з Кам'янець-Подільського). Після смерті батька, закатованого слугами магната О.Калиновського, мати з синами Северином і Дем'яном жила в Острозі. Деякий час Северин перебував у Запорізькій Січі і брав участь у походах козаків Туреччини й Кримського ханства, служив сотником надвірної хоругви у маетку К.Острозького. У 1594 р. С.Наливайко, залишив службу, зібрав загін нереєстрових козаків й розпочав визвольне повстання проти Речі Посполитої, а також боротьбу проти турецьких і татарських загарбників. На допомогу повстанцям прибули загони запорожців під проводом гетьмана Григорія Лободи і отамана Матвія Шаули. Об'єднане повстанське військо завдало поразки карателям під Білою Церквою, перейшло на лівобережжя, але під Лубнами на лівому березі р.Сули в урочищі Солониця 12 тис. повстанців були оточені польсько-шляхетським військом гетьмана С.Жолкевського. Угодовська частина старшини видала ворогам С.Наливайка, якого було страчено у Варшаві.
Vit
|
| |
| |
| Серебан | Дата: Пятница, 2007-06-29, 10:17 AM | Сообщение # 9 |
 Активный форумянин
Группа: Пользователи
Сообщений: 224
Статус: Offline
| А вот многие говорят, что Городню основал шляхтич Хвощ. Что в этой версии правда, что ложь?
Жизнь как рояль: клавиша белая, клавиша черная, крышка!
95-й квартал
|
| |
| |
| Vitss | Дата: Среда, 2007-07-11, 0:35 AM | Сообщение # 10 |
|
Активный форумянин
Группа: Пользователи
Сообщений: 252
Статус: Offline
| В истории вообще практичаски нет правды - так как вся история всеволишь наши некие предположения и сопостовления фактов по поводу того или много события - чем раньше ето событие произошло тем сложнее нам назвать его правдой.
Vit
|
| |
| |
| |
